За тиждень перед початком Великого посту православні звершують посилену заупокійну молитву. Субота Поминальна – бо цього дня Церква особливо молиться за усіх померлих, зокрема, за тих, хто не отримав із якихось причин належного церковного відспівування.

У день молитви за спочилих ми отримуємо чітку настанову з Нового Завіту. В посланні апостола Павла, яке читається цього дня, є такі слова: «Браття! Не хочу залишити вас у невіданні про померлих, щоб ви не впадали у скорботу, як інші, що не мають надії. Бо коли ми віруємо, що Ісус помер і воскрес, то й померлих у вірі в Ісуса Бог приведе з Ним…»

А в Євангелії від Йоана Господь запевняє: «Істинно, істинно кажу вам: хто слово Моє слухає і вірить у Того, Хто послав Мене, той має життя вічне, і на суд не приходить, але перейшов від смерті в життя… Настає час, коли всі, хто в гробах, почують голос Сина Божого; і вийдуть ті, хто творив добро, у воскресіння життя, а ті, хто чинив зло, – у воскресіння суду…»

Після смерті людська душа позбавляється тіла, а разом із тим і можливості робити добрі справи. Тому чинити їх покликані ми, живі. Ось звідки звичай милостині в пам’ять про спочилих, образом чого, до речі, є панахида. Також наші близькі потребують поминання на Літургії, коли у вівтарі храму за них приноситься Безкровна Жертва. Зробити все це для них – можливість і для нас проявити свою любов й отримати втіху.