Вірші на освячення храму
Освячення храму на честь «Святого Духа»
Сьогодні бачила я очі Філарета,
як декілька років тому.
В очах цих чистих стільки злету,
що мимоволі сам підкориш висоту.
Він освятив наш Храм красивий
і причащав дорослих і діток.
Хоч голова його уже вся сива,
бо переповнена ущерть світлих думок.
Отець наш, Юрій, то його «дитина».
Він довго в храмі Володимира служив,
його там пам’ятають і донині –
Скільки любові Філарет в нього вложив!
І цю любов він понесе по світу,
навчить нас жити без гріха.
Бо ми усі тепер його духовні діти
і об’єднав нас храм на честь «Святого Духа».
А храм сьогодні наш стоїть, як наречена
весь в квітах і у білому вбранні.
І все, що відбувається тут достеменно
запам’ятається усім , а також і мені.
Лариса, прихожанка храму
29.04.2017р.
****
Храм Святого Духа безтілесен.
Він не може бути кам’яним –
З манни піднебесних перевесел,
Що Господнє в’яжуть із земним.
Явою постала давна мрія.
Перетнулось волею Творця
Шлях земний апостола Андія,
Світлий послух Юрія – отця.
Всяк майстерний до свого охочий –
Сад і хліб, криниця й сіножать…
Церкву ставить не звичайний зодчий
Чин його – небесна благодать.
Подвигу стезя не випадкова.
Храм Святого Духа неспроста –
Тут луна Андрієвого слова,
Світлотінь Андрієва перста.
Чистоти пребілої твердиня,
Молитов біблійна харалуж,
Щоб і серця, й розуму радіння
Чистило одрини людських душ.
Час наклав трагедію на драму
Смерть живе в надії на бліцкриг.
Кожен фронт свого шукає храму,
Щоб бійця від смерті оберіг.
У борні за волю, у тривозі
Муромців нам треба і Добринь
Храм Святого Духа при дорозі
Пильнування Божого твердинь.
Тут народ гартує пуповину
На вогні небеснім громовім
Знайдемо Духовну Україну,
Як знайшли Святого Духа дім.
Прихожанин Віктор