ПАСХАЛЬНЕ ПОСЛАННЯ

Філарета

преосвященним архіпастирям,

боголюбивим пастирям, чесному чернецтву

та всім вірним Української Православної Церкви

Дорогі браття і сестри!

ХРИСТОС ВОСКРЕС!

Скільки радості й духовної сили ми вкладаємо в ці два слова! З яким духовним піднесенням ми повторюємо їх у ці пасхальні дні! Пасха, або Воскресіння Христове, це – свято життя, яке торжествує перемогу над смертю. Православну Церкву справедливо називають Церквою воскреслого Христа. І це справді так, бо в перемозі над смертю, тобто у воскресінні мертвих, ми бачимо найбільше виявлення нашої віри. Православна Церква урочисто співає: «Смерті святкуємо умертвіння, пекла знищення, іншого, вічного життя початок…». Ці натхненні слова пасхального богослужіння розкривають причину нашої радості.

Чому воскресіння Христове має для нас таке значення? На це запитання чітку і ясну відповідь дає апостол Павло, який каже: «Якщо Христос не воскрес, то віра наша марна» (1 Кор. 15: 17). Але Христос справді воскрес. Інакше й бути не могло, бо неможливо було, щоб смерть утримала Владику життя. Своїм воскресінням із мертвих Христос переконливо довів, що Він є Бог, Який з’єднався з людською природою. Його вчення – Божественне одкровення, тобто абсолютна істина, яка ніколи не змінюється.

Віра у воскресіння Христове навіть у серцях апостолів народжувалась у муках сумніву. Апостоли, безперечно, визнавали Ісуса Христа Сином Божим, але вони спочатку не змогли зрозуміти, задля чого їхньому Учителю треба було помирати, щоб після смерті знову ожити. В їхньому уявленні воскресіння Христа перебувало в суперечності з Його смертю. Вони могли думати приблизно так: хіба Той, Хто зціляв безнадійно хворих та воскрешав померлих, не може Сам уникнути смерті? Ще не просвічені Духом Святим ученики Христові не могли зрозуміти, що головним ворогом вічного життя і Царства Божого є смерть, що без смерті Ісуса Христа, так само, як і без Його воскресіння, не могло бути перемоги над смертю.

Воскресіння Христове є початком загального воскресіння. Яке ж значення це має для кожного із нас і взагалі для всього людства? Без воскресіння мертвих і покаяння, і прощення гріхів боротьба з людськими пороками, хоч би й мала певну вартість, але, зрештою, закінчувалася б нічим. Без воскресіння вчення Ісуса Христа залишалося б творінням людського розуму, вченням простого смертного, тому апостол Павло і говорить: «Якщо Христос не воскрес, то і проповідь наша марна. […] Ми ще залишаємось у гріхах наших» (1 Кор. 15: 14 – 17).

Яке значення має воскресіння Христове для кожного із нас і взагалі для всього людства? Воскресіння Христове міняє спосіб і образ земного життя кожної людини, кожного з нас. Воно переконує нас у тому, що ми не тимчасові, а вічні. Воскресіння Христове утверджує нас у вірі, що людське життя не обривається, як нитка, а воно сповнене глибокого змісту і значення. У воскресінні Христовому міститься джерело всілякої радості, до якої причетні всі люди. Ось чому в пасхальних піснеспівах Церква закликає нас до радості. Вона взиває: «Радій нині і веселися Сіоне…»; «Через Хрест прийшла радість усьому світові…», «Радісно обіймімо один одного…». З особливим натхненням ми часто повторюємо слова пророка Давида: «Цей день, його ж створив Господь, радіймо і веселімось у нім» (Пс. 117: 24).

У багатьох із нас може виникнути запитання: чи можна радіти, коли на Сході України йде війна, коли люди страждають, коли в багатьох немає даху над головою? Чи можна радіти, коли багато людей живе в тяжких умовах, коли навколо стільки неправди? Звичайно, зло і гріх ніколи не приносили і не принесуть радості. Зі злом треба боротися. Гріх треба викорінювати, насамперед із особистого життя, але і в земному житті Господь посилає нам радість. Ми радіємо з того, що завдяки самовідданості і жертовності наших кращих синів і дочок Україна зберегла свою державність, що піднявся волонтерський рух як виявлення любові до ближніх і до своєї Батьківщини. Ми радіємо, що Українська Православна Церква отримала томос від Вселенського патріарха про автокефалію і почався рух із об’єднання всього українського православ’я. Ми радіємо, коли бачимо перемогу правди над неправдою. Мученики в усі часи терпіли тяжкі страждання, але ці страждання закінчувалися перемогою мучеників над своїми гонителями. Церква Христова страждала від державного радянського безбожжя, а тепер радіє, що має свободу. В терпінні скорбот Господь закладає радість. Запорукою вічної радості є воскресіння Христове.

Своїм воскресінням Христос дає нам силу для боротьби з гріхом і воскрешає наші душі. Віра у воскресіння з мертвих надихає нас на самовіддане служіння Богу і Церкві, своєму народу й Українській державі в ім’я любові до Христа Спасителя і людини. Христос, Який подолав смерть, має владу і над нашими бідами, скорботами і труднощами. Він попускає кризи в людському суспільстві, війни між народами. Він і припиняє їх і посилає перемогу, але для цього треба навернутися до Бога всім своїм життям. Він хоче, щоб усі люди увірували в Нього, змінили свій неправедний спосіб життя і ввійшли у вічне блаженне життя.

У ці святі радісні пасхальні дні вітаю вас, преосвященні архіпастирі, боголюбиві пастирі, чесне чернецтво, улюблені брати і сестри, зі святом Воскресіння Христового. Вітаю з Пасхою Христовою Президента України, Верховну Раду України, Український уряд, наших славних захисників – Збройні сили України, які не шкодують свого життя заради любові до своєї Батьківщини. Вітаю з нашим найбільшим християнським святом весь український народ і всіх українців, які перебувають за межами України – в Європі, Америці й Канаді, Латинській Америці й Австралії, на всіх континентах, але люблять Україну й допомагають їй.

Нехай світло Воскресіння Христового зберігає в наших серцях радість життя, взаємну любов. Нехай Милосердний Господь дарує нам перемогу над зовнішніми і внутрішніми ворогами, видимими й невидимими, нехай приведе все українське православ’я до об’єднання в єдину помісну автокефальну Українську Православну Церкву, щоб усі ми жили в мирі, злагоді та єдності. Ми, сини й дочки Небесного Отця, зміцнені перемогою життя над смертю, натхненні Божественною любов’ю, обіймімо один одного і промовмо:

м. Київ