З проповіді митрополита Василя Липківського :

Великим ісповідником Христа і мучеником був св. Георгій Переможець. Він жив і постраждав далеко від нашої землі на сході (мала Азія), але й життя його і смерть дуже близькі серцю нашого українського народу, бо він боровся за правду проти неправди, боровся за волю проти поневолення. Св. Георгій займав велику посаду начальника над царським поганським військом. Усі язичники бажали жити і насолоджуватися земними благами. А ось коли св. Георгій увірував в Ісуса Христа як Сина Божого і Спасителя, то він відмовився від язичництва і повірив у Воскресіння Христове. А коли повірив, тоді для нього вже окрім істинного Бога, в Тройці славимого, Спасителя, Який Воскрес із мертвих, – нічого не існувало. І заради Нього пішов на смерть.

Бачачи велику неправду й знущання, яке робили царі і їхні слуги над християнами, він сміливо й безбоязно, як дійсний воїн Христовий, виступив на захист християн, докорив самому цареві за його жорстокість і неправду відносно християн, і сам за це перетерпів тяжкі муки і смерть.

Св. Георгій боровся за волю проти поневолення. Він не міг терпіти облуди рабства, знущання над меншим братом. Християнство захопило його, як наука про братерство, про любов, про рівність між усіма людьми й народами. Як наш страдник за рівність і братерство Т. Шевченко, який сказав цареві Миколаєві і його поплічникам: «Схаменіться, усі на цім світі й царята й старчата – Адамові діти», так і Св. Георгій боровся за світло проти темряви.

На батьківщині Великомученика Георгія був страшний змій , який умертвляв і поїдав людей. Мешканці цього міста, за вимогою жерців по черзі водили змієві на поживу своїх дітей. А коли прийшла черга царської дочки, то і ї повели. Всі плакали, а християни молилися за неї. Несподівано, з’явився на білому коні святий Георгій і сказав дівчині, що він воїн Христа Спасителя і, вдаривши змія списом, вбив його. Саме тому на іконах його найчастіше зображають верхи на коні, з якого він списом проколює змія. Весь народ за це йому дуже дякував, а святий і цю свою перемогу обернув на просвічення світлом Христової науки і всіх навернув до віри Христової.

Ось і наша Українська церква, як той Георгій Побідоносець, виступила за правду Христову проти тої неправди, якою затьмарили церкву царі і їхні поплічники, за волю нашої церкви проти поневолення московськими царями і патріархами, за світло нашого народу проти тієї темряви в якій її тримали й ще намагаються тримати різні вороги. Той змій , якого з такою відвагою проколов списом св. Георгій, ще не зовсім знищений. Скільки він і в наші дні пожер людей і війною, і заколотами й голодом і безладдям. Пащі цього змія часто висовуються й на терені нашої церкви , щоб одних вхопити, інших налякати.

Але ми всі повинні брати приклад з Георгія Переможця й сміливо виходити на боротьбу з цим змієм темряви й насильства, який називається злом, гріхом, у цьому житті, тим дияволом неправди і темряви , про якого каже апостол Петро, що «як лев рикаючий ходить, шукаючи кого пожерти» (1 Петр. 5,8).

Зі святом! Ангела-охоронителя нашому любому настоятелю – отцю Юрію!

Окроплення святою водою парафіян храму

Прикладання до хреста

Навпроти входу у храм

Хресний хід навколо храму на свято Великомученика Георгія

Окроплення святою водою землі навколо храму