Як відомо з Євангелій, Христос із трьома учнями — Петром, Яковом та Іваном — піднявся на гору Фавор і переобразився перед ними: «обличчя Його засяяло, наче сонце, а одежа побіліла, наче світло. І ось з’явилися їм Мойсей та Ілля і з Ним розмовляли. Озвавсь Петро й каже до Ісуса: «Господи, добре нам тут бути! Як хочеш, розташую тут три намети: один для Тебе, один для Мойсея і один для Іллі». Він говорив іще, аж ось ясна хмара огорнула їх і з хмари стало чути голос: «Це — Мій Улюблений Син, що Я Його вподобав: Його слухайте». Почувши це, учні впали обличчям до землі й злякались вельми». 

Подія відбулася після розмови Ісуса з учнями про майбутні страждання і смерть на хресті: «З того часу Ісус почав виявляти Своїм учням, що Йому треба йти в Єрусалим і там багато страждати від старших, первосвящеників та книжників, і бути вбитим, і на третій день воскреснути» (Мт. 16:21). 

«Переобразився Ти на горі, Христе Боже, показавши ученикам Твоїм славу Твою, скільки змогли. Нехай засіяє і нам, грішним, світло Твоє повсякчасне, молитвами Богородиці, Світлодавче, слава Тобі», — співають цього дня у храмах, куди люди, окрім спільної молитви, приходять посвятити перші плоди. Недарма в народі це свято має назву яблучний Спас, або ж Другий Спас. Воно нагадує про давню традицію. Колись в Ізраїлі і Греції день Преображення припадав на пору дозрівання винограду. Християни приносили запашні грона і достигле колосся в храм. В Україні яблука достигають раніше, тому вони і зайняли місце притаманної грецькій традиції виноградної лози.